Рекомендації батькам для підвищення ефективності розвиваючих занять з дітьми - Розвиваємось творчо - Сторінка батьків - Каталог статей - Кольчинський ДНЗ №1
Головна » Статті » Сторінка батьків » Розвиваємось творчо

Рекомендації батькам для підвищення ефективності розвиваючих занять з дітьми

1. Відведіть для заняття спеціальний час і організуйте робоче місце для дитини

Перш за все, виберіть і підготуйте спеціальне місце для роботи, де дитині і вам ніхто не заважатиме. Це повинен бути саме учбовий куточок, що створює у малюка робочу атмосферу і настрій, де кожен предмет нагадує дитині про її успіхи в навчанні. Це допоможе їй настроїтися на роботу.

Дуже важливо правильно вибрати час для занять. Навчання у жодному випадку не повинне утискати інтереси дитини, інакше воно стане тягарем. Ви повинні пам'ятати про те, що для неї захоплення не менш важливі, ніж навчання. Щоб сумістити і те і інше, порадьтеся з нею про час проведення занять або запропонуйте їй самій вибрати слушний для неї час.

Пам’ятайте, що для дітей дошкільного віку провідним видом діяльності є гра. Саме у формі гри найкраще проводити заняття з дитиною цього віку. При роботі з дітьми не варто забувати основний принцип будь-якого навчання: "Вчитися треба весело, щоб добре вчитися!".

2. Заняття повинні бути регулярними

Це дуже важлива умова: заняття повинні проводитися систематично і бути не дуже тривалими. Якнайкращий результат принесуть щоденні заняття тривалістю не більш 30 хвилин. Такий розклад не дуже обтяжливий для дитини і в той же час дозволяє зробити заняття по-справжньому результативними. У будь-якому випадку заняття повинні проводитися не менш 3-х разів на тиждень.

3. Плануйте заняття наперед

Для того, щоб заняття були найефективнішими, необхідно наперед планувати, над чим саме ви працюватимете. Підберіть вправи, які знадобляться вам для роботи. Свідоцтвом того, що ваші заняття з дитиною не даремні, служитиме поліпшення якості і швидкості виконання малюком вправ.

При цьому треба пам'ятати, що у більшості дітей психічні процеси розвиваються нерівномірно. Не варто турбуватися із цього приводу. Ваша задача - вчасно виявити труднощі і усунути їх за допомогою спеціальних вправ. У будь-якому випадку, остаточний висновок про рівень інтелектуального розвитку дитини може зробити тільки фахівець і лише після комплексної діагностики всіх психічних функцій.

4. Підтримуйте свою дитину в досягненні мети

Багато дітей, що вже мають невдалий досвід навчання, знаходяться під постійним тиском страху невдачі. Щоб допомогти дитині і ослабити її страх перед невдачами, дотримуйтеся наступних правил:

  • ні з ким її не порівнюйте; важливі тільки її власні досягнення;
  • стежте за її настроєм, підбадьорюйте її, якщо відчуваєте, що вона сумнівається і невпевнена в собі;
  • підтримуйте навички, які дитина вже придбала; нагадуйте їй про кінцеву мету - це її підбадьорить.

5. Знайдіть правильний підхід до навчання своєї дитини

Всі діти різні, і кожна з них потребує індивідуального підходу. Одній дитині потрібні багаторазові докладні пояснення, друга все схоплює на льоту, а третій для розуміння необхідне кожне правило застосувати на практиці. Постарайтеся зрозуміти, що потрібне вашій дитині, і, відштовхуючись від цього, будуйте ваші заняття. Це значно полегшить процес навчання і зробить ваші уроки не тільки корисними, але і приємними.

Привчайте її поступово до самостійних учбових дій через постановку цілей: "Що ти зараз робитимеш?", розуміння учбової мети: "Для чого ти виконуватимеш це завдання?" і складання плану виконання завдання: "Як ти це робитимеш?".

6. Формуйте у дитини бажання вчитися

Кращий спосіб для цього - похвала, позитивна оцінка. Важливо, щоб ця оцінка була наочною. Придумайте разом з дитиною цікаві символи, якими ви оцінюватимете роботу: це може бути смішне личко: усміхнене, якщо завдання виконане добре, і заплакане, якщо дитина не справилася із завданням. Заведіть зошит, в якому дитина виконуватиме письмові завдання. Старайтеся, щоб дитина ставила власну оцінку кожному виконаному нею завданню, учіть її критично відноситися до власної роботи, нагадуючи їй про її помилки.

В кінці кожного заняття спільно з дитиною обговоріть, що нового і корисного вона дізналася за урок; що, на її думку, у неї виходить добре, а що - поки не дуже; хай вона сама (за допомогою придуманих вами символів) поставить собі оцінку.

Важливо, щоб дитина наочно бачила результати своєї роботи. Необхідно, щоб дитина бачила свої результати і вашу щиру зацікавленість в їх зростанні. Проте, пам'ятайте, що похвала повинна бути конкретною, дитина повинна виразно розуміти, чому ви сьогодні радієте. Якщо ви незадоволені результатом, утримайтеся від різких зауважень і обмежтеся констатацією факту: "Сьогодні ти втомився, заняття даються тобі важко", і націльте дитину на майбутні досягнення: "Упевнена, наступного разу, коли ти відпочинеш, у тебе все вийде набагато краще".

 7. Будьте готові звернутися по допомогу до фахівців

Тільки фахівець (дитячий психолог, педагог) може провести комплексну діагностику розвитку всіх психічних функцій дитини і на основі цього скласти програму занять. Крім того, при складанні плану занять і підбору розвиваючих методик необхідно обов’язково враховувати тип особистості і індивідуальні особливості природної організації нервової діяльності дитини. Знання цих особливостей дозволить включити в заняття спеціальні коректувальні методики, що значно збільшить ефективність навчання.

Основні особливості природної організації нервової діяльності дитини, які можуть бути причинами труднощів в навчанні:

  1. Низький рівень працездатності - недостатня витривалість нервових клітин дитини при інтенсивних або тривалих навантаженнях. Діти з низькою працездатністю швидко втомлюються, їх увага розсіюється і результативність розумової діяльності знижується.
  2. Повільність психічних процесів, яка виявляється в сповільненому темпі будь-якого виду діяльності. Такій дитині потрібно більше часу на обдумування, вона важче включається в нову роботу або перемикається з одного виду завдань на інші. Необхідно відзначити, що у кожної дитини існує свій індивідуально прийнятний темп діяльності. Батькам необхідно виразно уявляти собі, які межі зростання темпу діяльності їх дитини.
  3. Підвищений рівень тривожності - страх, тривога, невпевненість в собі при виконанні різних задач. Звичайно підвищений рівень тривожності властивий неврівноваженим дітям із збудливою або слабкою нервовою системою.
  4. Імпульсивність - дитина схильна діяти по першій спонуці без обдумування 
Категорія: Розвиваємось творчо | Додав: Kristina (07.03.2012)
Переглядів: 618 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]