Головна » Статті » Читаємо з дітками » Віршики

Збірка віршів про сім'ю дитини
ВІРШІ про МАМУ

МАМА
В. Гринько

Ще в колисці немовля
Слово "мама" вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати, матінка, матуся,
Мама, мамонька, мамуся! -
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя!

 


Є У МАТЕРІ ДИТЯТКО
У слона є слоненятко,
А у матері - дитятко.
Є у кішки кошенята,
У собачки є щенята.
У сороки - сорочата,
А у курочки - курчата.
І у качки є качата,
У зайчихи є зайчата.
У кожної мами
є дітки маленькі:
Вухасті, пухнасті,
Колючі й гладенькі.
Матусі діток своїх люблять,
Навчають, годують, голублять.
Так і ведеться здавна на землі -
Матусі потрібні усій дітворі.

 

 


ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ МАМИ
А Костецький

Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі та хащі...
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!..

 

 


ПОДАРУНОК МАМІ
М. Пономаренко

Я гілочку мімози
Поставлю на вікні,
І квіточки жовтенькі
Всміхаються мені!

Велика таємниця
Існує поміж нами:
Цю гілочку мімози
Я подарую мамі.

 

 


ГАРНЕ СЛОВО
К. Перелісна

Мама! Мама! - гарне слово,
Тільки скажеш - все готово
"Мамо, кашки!" - кашка є.
"Мамо, чаю!" - вже наллє.
"Мамо, спатки!" - вже роззутий,
І у ліжку, і укритий.
"Мамо, ніжку зав'яжи",
"Мамо, казку розкажи!"
Мама! Мама! - гарне слово!
Тільки скажеш - все готово!

 

 


НАЙРІДНІША
Л. Голота

Хто розкаже мені казку,
Хто щедріший всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша!
В цілім світі найрідніша!
Хто нас ніжить і голубить,
Пестить, гладить, ніжно любить,
Пригортає до серденька?
Ти, моя найкраща ненька!

 

 


ДЕ ЖИВЕ ЛІТО
А. Костецький

У павука хатинка -
Тоненька павутинка.
У коника веселого
Між травами оселя.
У ластівки швидкої -
Під нашим підвіконням.
А тепле ніжне літо,
Волошками повите,
Посріблене дощами,
Живе в очах у мами.

 

 


МАМА
Є. Гуменко

Не за синіми морями,
Не в далекій далині -
Тут, удома, біля мами,
Світить сонечко мені.

До грудей мене пригорне,
Поцілує у чоло,
Щось тихенько прошепоче,
І біди як не було.

 

 


СОНЕЧКОВА МАМА
А. Костецький

Вмиває кішка кошенят,
Вмиває кізка козенят.
Мене водою з милом
Щоранку мама миє.

І чистим сонечко встає
Щодня з-за небокраю...
І в нього, мабуть, мама є,
Бо хто ж його вмиває?

 

 


КОХАНА НЕНЬКА
Дарунків, золота не маємо,
Щоб до ніг тобі зложити,
Однак тут спільно присягаємо,
Що доки тільки будемо жити,
Любов сердець своїх маленьких
Тобі дамо, кохана ненько.

 

 


МИЛІ НАШІ
Милі наші бабусі, матусі,
Ми вам шану складаєм
І признатися мусим,
Що без вас нас немає.

Ви нас, рідні, зростили,
Нам життя дарували
Ібезмежно любили,
Від біди захищали.

Тож сьогодні ми хочемо
Вам спасибі сказати
За недоспані очі,
За тривоги багато.

 

ВІРШІ про ТАТА


ТАТО Й Я
Л. Рева

Ми - мужчини - тато й я!
І робота в нас своя:
Помагаєм мамі ми,
Посуд миємо самі.
От, от ми якіі
З татом вдвох помічники!

 


ТАТО
Р. Завадович

Мій тато добрий і ласкавий,
Всміхнеться - сонце гріє,
Він різні гарні ігри-забави
Придумати уміє.
Я кожного шаную тата,
Хоч як їх скрізь багато,
Та лиш таким хотів би стати
Розумним, добрим і завзятим,
Як мій, мій рідний тато.

 

 


МІЙ РІДНИЙ ТАТУСЬ
Р. Завадович

Немає в світі кращих друзів,
Як я й мій рідний тато;
Ми любимось так дуже-дуже,
Що й годі розказати!
У вільний час книжки зі мною
Читає, оглядає
І мови рідної, дзвінкої
Щодень мене навчає.

 

 


БАТЬКО Й СИН
Вранці разом батько й син
Вийшли з дому в сім годин.
Батько сину мовив так:
- Жде мене в цеху верстат.
А тебе жде в школі парта,
Рахівниця, дошка й карта.
Працювать обоє будем
-Труд завжди потрібен людям.

 

 


ПРО ТАТКА
Обіймаю татка я,
Бородатий він у нас.
Бритися не любить,
А мене голубить.
Вранці-рано поцілує,
А ввечері нагодує.
І пограється зі мною...
Але знову з бородою.
А вона лоскочеться,
Аж сміятись хочеться.
Борода - це не страшне.
Спати треба йти уже.

 

 

 

ВІРШІ про БАБУСЮ


ДО БАБУСІ
Працьовита та весела,
Завжди гарний настрій має,
І її порада мудра
Нам усім допомагає.
Це бабусечка моя,
Привітаю її я:
Побажаю щастя й долі,
Щоб всього було доволі,
Щоб життю вона раділа
І ніколи не хворіла!

 


БАБУСІ
А.Костецький

Дай, бабусю, поцілую
Сивину твого волосся,
Теплим подихом зігрію
Снігом вибілені коси.

Може, і на них розтане
Лоскотливий іній срібний,
Мов зимові візерунки
На замерзлій з ночі шибі.

 

 


БАБЦЯ СПИТЬ
В.Багірова

Ходить тиша в теплих капцях,
Задрімала в кріслі бабця.
А годинник цокотить:
Бабця спить, бабця спить.

Я навшпиньках вийду з хати,
Щоби їй не заважити.
Не скачи, собачко, цить!
Бабця спить, бабця спить!

 

 


БАБУСИНІ КАЗКИ
В. Зінченко

У бабусі руки вмілі,
А казки - чудові, милі,
Миготять в повітрі спиці,
За клубочком скаче киця.

А нитки все в'ються, в'ються,
А казки рікою ллються...
Ляжу в ліжко, та не спиться -
Нову казку в'яжуть спиці.

 

 


БАБУСИНІ КАЗКИ
М. Підгірянка

Ой, нема миліше,
Нема веселіше,
Як в бабці в гостині, -
Медом нагодує,
Солодко цілує
Личенько дитині.
Яблучок нав'яже,
Казочку розкаже,
Ще й лялечку справить, -
Бабуся радіє,
Сама молодіє,
Коли внучків бавить.

 

 


БАБУСІ
М. Пономаренко

Я свою бабусю
Ніжно так люблю,
І для неї, рідної,
Геть усе зроблю -
Піділлю вазони,-
Підмету підлогу, -
Я прийду до неї
Завжди на допомогу!

 

 


БАБУСЯ
У бабусі на селі
Дивувалися малі:
Дві руки бабуня має,
А у сотні справ встигає:
Зранку двір позамітати,
І курчат нагодувати,
Та підлогу змити в хаті,
Дати їсти поросяті,
Ще здоїти нашу Зірку,
Залатати в кофті дірку,
На городі все полити,
В кухні грубу розтопити,
Й на домашньому яйці
Заколочені млинці.
Тільки-но почався ранок,
Для онуків ось сніданок.
"Прокидайтеся, малята,
Бо у вас ще справ багато:
Треба бігати, тулятись,
Сил-здоров'я набиратись.
Влітку гарно у селі,
Насолоджуйтесь, малі!"

 

 

 

ВІРШІ про ДІДУСЯ


ДІДУСЬ
Ю. Гойда

Є в дідуся добре діло:
Сад розводить на горбку.
Квітнуть вишні біло-біло
В дідусевому садку.
І ніхто не відгадає,
Якщо дід вас вигляда,
Чи то вишня розквітає,
Чи в дідуся борода.

 


МІЙ ДІДУСЬ
М. Підгірянка

Мій дідусь старенький,
Як голуб сивенький,
По садочку ходить,
Онученька свого
За рученьку водить,
Яблучка знаходить,
Ще й з горішків зерна.
Дідусь любий, Милий,
Як голубчик Сивий.

 

 


ДІДУСЬ І ВНУЧАТА
М. Роляник

На галявині серед гаю,
Там ожини дозрівають,
А де сосни, де дубки,
Поховалися грибки.
Стали ягідки казати:
"Хто ж нам може дорівняти?
Ми чорненькі і кругленькі,
Ще й до того солоденькі".
А на те грибки із хащі:
"Ні, не ви,а ми найкращі,
В нас червоні шапочки -
Найгарніші таки ми!" Т
а пішов дідусь до гаю:
"Ягідки я позриваю,
Я грибків в траві знайду
І внучатам принесу!"
На Різдво бабуся й дід
Попросять внуків на обід,
Голубців дадуть з грибками
І варення з ягідками.

 

Категорія: Віршики | Додав: Kristina (19.03.2012)
Переглядів: 57736 | Рейтинг: 2.9/85
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]